Знаходиться поряд із селом В’язівок Михнівської с. р. Лубенського р-ну Полтавської обл., за 3,0 км на південь від села, в ур. Данилів островок.
Рештки давньої стоянки були виявлені у 1984 р. Пам’ятка розкопувалася впродовж 1985, 1988 рр. канд. іст. наук В.І. Непріною, у 1994 та 1995 рр. — І.М. Гавриленком, за участі докт. іст. наук Л.Л. Залізняка та Б.Фіцг’ю (Мічиганський університет).
Пам’ятка розташована між селами В’язівок та Олександрівка Лубенського району Полтавської області на правому березі р. Сліпорід (права притока р. Сули), за 4 км вище сучасного гирла. Займає край невисокого мису, утвореного Сліпородом на підвищеній ділянці заплави Сули. Загальна площа — близько 85×70 м (0,6 га).
Загальна розкопана площа становить близько 250 кв. м. Завдяки унікальній збереженості культурного шару на пам’ятці виявлено залишки 6 жител та двох господарських ям, з’ясовано перспективність вивчення не тільки основної площі поселення, але й шлейфу стоянки, що залягає в торфовищних відкладах.
Пам’ятка надала у розпорядження фахівців виразну і численну колекцію крем’яних виробів, зразки кістяних та кам’яних знарядь, фауністичні рештки і, навіть, витвори мистецтва первісної людини (останні знахідки належать до категорії унікальних).
Збереження в мезолітичному культурному шарі органічних матеріалів надало рідкісну можливість визначити вік стоянки В’язівок 4а радіокарбонним способом. Найімовірніше поселення функціонувало в діапазоні 9650-9450 років тому.
Крем’яна індустрія стоянки є типовою для пам’яток другого етапу розвитку зимівнимківської культури раннього мезоліту Лівобережної України.
Зараз В’язівоцька стоянка найбільш повно характеризує мезолітичний період у Східній Європі. Накопичені археологічні матеріали дозволяють детально відтворити спосіб життя та побут давнього населення України у VIII тис. до н. е., здійснено графічну реконструкцію житлових споруд стоянки, визначити кількісний та статево-віковий склад їх мешканців. Поселення є також виключне важливим джерелом для вивчення етнокультурних процесів, що відбувалися в кам’яному віці на території нашої країни.
Фахівці називають пам’ятку одним із найперспективніших об’єктів для екотуристичних маршрутів та створення археологічного скансену. Отримані в ході досліджень В’язівоцької стоянки матеріали дозволяють розглядати її нарівні з найвизначнішими археологічними пам’ятками України.
VIIІ тисячоліття до нашої ери.
Знаходиться поряд із селом В’язівок Михнівської с. р. Лубенського р-ну Полтавської обл., за 3,0 км на південь від села, в ур. Данилів островок.
Рештки давньої стоянки були виявлені у 1984 р. Пам’ятка розкопувалася впродовж 1985, 1988 рр. канд. іст. наук В.І. Непріною, у 1994 та 1995 рр. — І.М. Гавриленком, за участі докт. іст. наук Л.Л. Залізняка та Б.Фіцг’ю (Мічиганський університет).
Пам’ятка розташована між селами В’язівок та Олександрівка Лубенського району Полтавської області на правому березі р. Сліпорід (права притока р. Сули), за 4 км вище сучасного гирла. Займає край невисокого мису, утвореного Сліпородом на підвищеній ділянці заплави Сули. Загальна площа — близько 85×70 м (0,6 га).
Загальна розкопана площа становить близько 250 кв. м. Завдяки унікальній збереженості культурного шару на пам’ятці виявлено залишки 6 жител та двох господарських ям, з’ясовано перспективність вивчення не тільки основної площі поселення, але й шлейфу стоянки, що залягає в торфовищних відкладах.
Пам’ятка надала у розпорядження фахівців виразну і численну колекцію крем’яних виробів, зразки кістяних та кам’яних знарядь, фауністичні рештки і, навіть, витвори мистецтва первісної людини (останні знахідки належать до категорії унікальних).
Збереження в мезолітичному культурному шарі органічних матеріалів надало рідкісну можливість визначити вік стоянки В’язівок 4а радіокарбонним способом. Найімовірніше поселення функціонувало в діапазоні 9650-9450 років тому.
Крем’яна індустрія стоянки є типовою для пам’яток другого етапу розвитку зимівнимківської культури раннього мезоліту Лівобережної України.
Зараз В’язівоцька стоянка найбільш повно характеризує мезолітичний період у Східній Європі. Накопичені археологічні матеріали дозволяють детально відтворити спосіб життя та побут давнього населення України у VIII тис. до н. е., здійснено графічну реконструкцію житлових споруд стоянки, визначити кількісний та статево-віковий склад їх мешканців. Поселення є також виключне важливим джерелом для вивчення етнокультурних процесів, що відбувалися в кам’яному віці на території нашої країни.
Фахівці називають пам’ятку одним із найперспективніших об’єктів для екотуристичних маршрутів та створення археологічного скансену. Отримані в ході досліджень В’язівоцької стоянки матеріали дозволяють розглядати її нарівні з найвизначнішими археологічними пам’ятками України.
VIIІ тисячоліття до нашої ери.
Read moreПам’ятка археології національного значення.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928.
охоронний номер 160022-Н.
vyazivoczka-mezolitychna-stoyanka-obl-karta-1.pdfПам’ятка археології національного значення.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928.
охоронний номер 160022-Н.
vyazivoczka-mezolitychna-stoyanka-obl-karta-1.pdfГавриленко І. М . В’ЯЗІВОЦЬКА МЕЗОЛІТИЧНА СТОЯНКА: ПЕРВІСНЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. – Полтава: ВЦ “Археологія” ЦОДПА, 2002. – 56 с.: іл. – Серія “Пам’ятки археологи Полтавщини”. – Вип. 2. – Укр. м.
https://www.codpa.org.ua/vyazivocka-mezolitichna-stoyanka-pervisne-naselennya-ukraini966-616-020-kh
Гавриленко І. М . В’ЯЗІВОЦЬКА МЕЗОЛІТИЧНА СТОЯНКА: ПЕРВІСНЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. – Полтава: ВЦ “Археологія” ЦОДПА, 2002. – 56 с.: іл. – Серія “Пам’ятки археологи Полтавщини”. – Вип. 2. – Укр. м.
https://www.codpa.org.ua/vyazivocka-mezolitichna-stoyanka-pervisne-naselennya-ukraini966-616-020-kh
В'язівок, с. В'язівоцька мезолітична стоянка.
В'язівок, с. В'язівоцька мезолітична стоянка. Знахідки. Розкопки І. Гавриленка.
В'язівок, с. В'язівоцька мезолітична стоянка. Житло 4. Розкопки І. Гавриленка.
В'язівок, с. В'язівоцька мезолітична стоянка. Знахідки. Розкопки І. Гавриленка.