Розташований на східній околиці села Броварки Книшівської с.р. Великобудищанської ТГ Миргородського (раніше Гадяцького) р-ну. Слов’янський могильник (IХ-XІІ ст., роменська культура, доба Київської Русі) накладається на південно-східну частину Броварківського курганного некрополю скіфського часу (пам’ятка археології національного значення).

Пам’ятка потребує виготовлення оновленої облікової документації, та, зокрема, встановлення точних меж.

У 1902 році В.В. Хвойка розкопав тут 80 насипів і лише 20 з досліджених курганів були непограбовані та містили поховання. Вже на поч. ХХ ст. більшість з насипів була зрівняна із землею.

Серед 20 досліджених поховань, які несли інформативність, траплялися як тілопокладення так і тілоспалення, в ямах та на денній поверхні, часто в гробах («дерев’яних склепах»). Основні матеріалів з досліджених могил із тілопокладеннями – нечисленні предмети побуту в чоловічих могилах (ножі, кресала, кремені до них), та більш кількісні деталі жіночих прикрас: срібні «вінця», спіральні та скроневі підвіски, бронзові та срібні кільця і каблучки, намисто (кришталеве та скляне з позолотою), мушлі, кістяний гребінець, шиферні та глиняне пряслиця тощо.

Одне з поховань молодої жінки (за іншою інформацією – двох жінок чи двох окремих жіночих поховань), що супроводжувалося срібним головним вінцем з трьома попарними спіралями, із ланцюжком, до якого причеплене різне металічне кільце з ланцюжками та дзвіночками на кінці. На шиї було знайдено намисто з бус та «дзвіночків», на руках по кілька браслетів та кілець, а також писанка в ногах.

Вищеописане найбагатше поховання було доставлено монолітом до Київського історичного музею. Матеріали цих розкопок були викуплені О.М. Терещенком у В.В. Хвойки та передані також до фондів Київського історичного музею.

Броварківський слов’янський курганний могильник – надзвичайно виразна пам’ятка епохи становлення та розвитку Давньоруської держави у Попсіллі.