Виявлення цієї стели є майже неймовірною історією. Під час реконструкції автомобільної дороги мм. Полтава – Кременчук, праворуч від автошляхового мосту через річку Кобелячок (Кобелячка), на північ від с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської обл. було виявлено стелоподібну брилу. Її вигорнули шляхо- будівельники, лаштуючи насип біля реконструйованого мосту. А неподалік — за 70 м на північний захід, — на підвищенні другої тераси правого берега річки знаходилися рештки насипу давно вже розгорнутого і дуже розораного невеликого кургану.

Стела виготовлена з пласкої плити сірого граніту, близької до овальної форми. Вужчий закруглений край надає їй певних антропоморфних ознак, проте не має завершеної вираженості. Камінь для виготовлення зразка монументальної скульптури був взятий із поверхневих відслонень виходів граніту узбережжя Дніпра (наприклад, наявних в районі сучасного Шматківського гранітного кар’єру неподалік с. Карпівки Кременчуцького району), майже за 50 км на південний захід від місця знахідки.

Висота стели — 63,5 см, її максимальна ширина – 39,2 см, товщина — 9,0-11,5 см. Вага стели становить бл. 60 кг.

На вивітреній поверхні у верхній частині лицевого боку плити проступають чотири зовсім неглибокі заглибини, що нагадують зображення стоп. Зображення стоп добре відомі в монументальній кам’яній пластиці доби раннього металу й серед петрогліфічних зображень тієї епохи. Вони розміщені на чималій кількості стел, зокрема на Федорівському з колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, петрогліфах на плитах Кам’яної Могили тощо. Такі зображення розглялаються як магічні чи релігійно-космогонічного характеру — реальне втілення (аватара) сонячного життєдайного божества, яке крокує Всесвітом. Їх пов’язують з календарно-обрядовою символікою. Проте в останній час більше розглядають в контексті символів верховного чоловічого божества — «небесного лучника», захисника й творця простору, відомого в індуїстському пантеоні як Вішну. Три головні кроки бога Вішну по життю — народження, становлення й опанування світу — знайшли відображення у «Рігведі», і саме зображення трьох стоп В. М. Даниленко пов’язував з його кроками по Всесвіту. Наявність у композиції комбінації 3+1 стоп інколи схиляють дослідників до розуміння присутності в семантиці зображення образу всеохоплюючого творця того ж пантеону — Пуруші — Атмана — Брахмана. Хоча стопи, розташовані по колу, узгоджуються з міфом про те, що вийшовши на зов Індри з потойбічного світу, Вішну закрив річний цикл у вигляді «колеса, що обертається», і, створюючи світи трьома своїми кроками, виріс від карлика до гіганта. Чотири кроки асоціюються також із річним циклом-круговоротом у природі чи зникаючим та оновлюючимся світом в кінці чергового «дня Брахми».

Іконографічний ряд лицевого боку скульптури доповнений ще одним прокресленим зображенням. Воно знаходиться у нижній правій частині скосу вивітреної лицевої площини. Це — пряма, майже вертикальна прокреслена лінія завдовжки більше 16 см, завширшки 2—4 мм і глибиною 2—3 мм, що зверху увінчана невисоким роздвоєнням в боки, на кшталт «палиці брахмана».