Приїхавши до міста Горішні Плавні (колишнє романтичне Комсомольськ) неодмінно потрібно відвідати міський Історико-краєзнавчий музей, який був створений у 2000 році на базі музею Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. В залах музею ви побачите на вітринах від горщиків неоліту та «ріпоподібного» горщика катакомбного часу із під села Волошиного (зараз території новітнього кар’єру) до легендарної «штурмовки» Ю.О. Шилова, що поклав не одне десятиліття до вивчення старожитносте міста та моделі кремезного самоскиду «Komatsu», який затамувавши подих розглядають хлопчаки. Крім цього в ньому можна побачити матеріали археологічних досліджень (розкопок) в ур. Барбара І, де представлені матеріали від неоліту до часів славетних козаків, а особливо вражають знахідки черняхівської культури та давньоруського часу. Також тут можна побачити знахідки з досліджень різночасового поселення Дмитрівка ІІІ, де містяться матеріали досить рідкі для цього регіону: вельбарської культури (готи) та матеріали поселення післямонголського часу, цікавенький експонат є зруб козацького колодязя, виявленого у околицях міста. І після цього вийшовши на подвір’я музею і подивившись на пам’ятний знак Ю,О. Шилова у вигляді праісторичної стели, не можливо не помітити павільйон «Скансену». А як же він утворився?.

У процесі археологічних досліджень 1992-2014 р. у зоні розширення кар’єрів кількох місцевих гірничо-збагачувальних комбінатів м. Горішні Плавні було досліджено низку курганів, частина з яких містила так звані «кам’яні скрині» ― поховальні споруди археологічних культур доби енеоліту – ранньої бронзи. Археологам та музейникам вдалося зберегти кілька з них, і тепер майже в автентичному вигляді вони експонуються на подвір’ї Краєзнавчого музею м. Горішні Плавні у Скансені «Святині» (ще одна з таких «скринь» міститься на подвір’ї Полтавського Краєзнавчого Музею імені Василя Кричевського). Тобто навіть після розкопок відвідувачі можуть побачити поховальні кам’яні споруди, від яких 6-5 тис. років.

Окрім кам’яних «скринь» тут же представлені й «стели» ― антропоморфні чи аморфні надмогильні та надкурганні обтесані плити, форма яких дуже часто нагадує хоч і примітивне, але все ж зображення людини. В них давні каменярі-скульптори намагалися відтворити форму людини: виділений основний масив плити-«тулуба» та своєрідний образ «голови». Подібні каміння виконували сакральні функції, іноді вміщувалися до складу перекритів могил, часом ― поруч з ними чи ритуальними комплексами, або ж ставилися на вершину насипу.

Досить багато таких «стел» було знайдено на Придніпровських теренах Полтавщини, а окремі з них ― навіть ще донедавна вінчали кургани округи, і були виявлені у процесі розвідкових робіт, та перевезені до експозиції Скансену. Серед таких ― «стели» з Пришиба, Махнівки, Карпівки. На деяких з них й сьогодні помітні заглиблені орнаменти, де вгадуються певні форми чи зображення, що мають аналогії серед синхронних у часі зображень інших областей. Але про це дещо пізніше.

Звісно, в багатьох музеях під відкритим небом можна ряд різноманітних експонатів: і кам’яні половецькі «баби», і млинарні жорна, і багато інших виробів з каменю. Але, певно, колекція кам’яної будівельної та скульптурної пластики доби енеоліту – бронзи зі Скансену Горішніх Плавнів, на нашу скромну думку ― це своєрідний аналог збірки подібних старожитностей «Кам’яної Могили».