Упродовж 2019 р. на території Полтавської області тривали археологічні науково-рятівні дослідження НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України, разом з КЗ «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради, на ділянках реконструкції автомобільної дороги М-03 Київ – Харків – Довжанський, на смузі від м. Полтави до смт. Чутове (керівник — Богдан Сало та В’ячеслав Шерстюк).
1) Майдан біля с. Коломацьке Полтавського р-ну, що входив до складу групи курганів І. До смуги відведення дороги потрапила частина об’єкту, а саме близько половини насипу кільцевого останця кургану (інша половина та його не досліджувалися).
Основне захоронення було знищене за скіфського часу чи селітроварами, але в полі збереглися впускні поховання: катакомбної інгульської культури (ІІІ тис. до н.е.) та бабинське (багатоваликове) (1 пол. ІІ тис. до н.е.), здійснене в дерев’яній колоді. Супроводжувалося останнє виразною для цієї спільноти кістяною поясною пряжкою.
Поховання скіфського часу було повністю зруйноване величезним котлованом вибірки селітроварного майдану в ХVІІ ст. Його наявність свого часу засвідчують як аналогії в будівництві майданів, окремий насип, ліпна й амфорна кераміка в заповненні котловану та навколо насипу. Котлован вибірки ґрунту в центрі насипу мав діаметр понад 20 м, та глибину лише від сучасної поверхні більше 5 м (тобто первісно глибина від найвищої точки кургану орієнтовно могла бути до 10 м чи й більше!).
До часу функціонування майдану належать і 6 стовпових ямок на дні котловану вибірки, що, певно, були конструктивними деталями помостів для підняття ґрунту на поверхню. Цікавими є технологічні споруди за межами насипу скіфського часу, влаштовані безпосередньо край поли кургану. Їх коритоподібний перетин, пряма орієнтація, плавне поглиблення дна у напрямку до місця розміщення вусів, схиляють до думки що останні використовувалися як канали подачі води ― важливого компоненту для вилуження та випарювання селітри (промивки ґрунту).
Дані розкопки — одні з перших досліджень курганно-майданного селітроварного комплексу на Полтавщині.
Упродовж 2019 р. на території Полтавської області тривали археологічні науково-рятівні дослідження НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України, разом з КЗ «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради, на ділянках реконструкції автомобільної дороги М-03 Київ – Харків – Довжанський, на смузі від м. Полтави до смт. Чутове (керівник — Богдан Сало та В’ячеслав Шерстюк).
1) Майдан біля с. Коломацьке Полтавського р-ну, що входив до складу групи курганів І. До смуги відведення дороги потрапила частина об’єкту, а саме близько половини насипу кільцевого останця кургану (інша половина та його не досліджувалися).
Основне захоронення було знищене за скіфського часу чи селітроварами, але в полі збереглися впускні поховання: катакомбної інгульської культури (ІІІ тис. до н.е.) та бабинське (багатоваликове) (1 пол. ІІ тис. до н.е.), здійснене в дерев’яній колоді. Супроводжувалося останнє виразною для цієї спільноти кістяною поясною пряжкою.
Поховання скіфського часу було повністю зруйноване величезним котлованом вибірки селітроварного майдану в ХVІІ ст. Його наявність свого часу засвідчують як аналогії в будівництві майданів, окремий насип, ліпна й амфорна кераміка в заповненні котловану та навколо насипу. Котлован вибірки ґрунту в центрі насипу мав діаметр понад 20 м, та глибину лише від сучасної поверхні більше 5 м (тобто первісно глибина від найвищої точки кургану орієнтовно могла бути до 10 м чи й більше!).
До часу функціонування майдану належать і 6 стовпових ямок на дні котловану вибірки, що, певно, були конструктивними деталями помостів для підняття ґрунту на поверхню. Цікавими є технологічні споруди за межами насипу скіфського часу, влаштовані безпосередньо край поли кургану. Їх коритоподібний перетин, пряма орієнтація, плавне поглиблення дна у напрямку до місця розміщення вусів, схиляють до думки що останні використовувалися як канали подачі води ― важливого компоненту для вилуження та випарювання селітри (промивки ґрунту).
Дані розкопки — одні з перших досліджень курганно-майданного селітроварного комплексу на Полтавщині.
Read moreНаукові публікації
Scientific publications
Фотогалерея
Gallery
