Знаходиться в селі Гінці Духівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, в західній частині села, на межі з с.Духове, праворуч (за 0,3 км на південь) від автодороги, що веде до центру села.
Відкрита в 1873 р. Ф.І. Камінським, який провів невеликі розкопки, в кінці ХІХ ст. оголення оглянуті Г.С. Кир’яковим, В.І. Вернадським
У 1904-1906 рр. досить значні площі пам’ятки були розкриті експедицією на чолі Р.І. Гельвігом. Пізніше перший житлово-господарський комплекс стоянки досліджувався у 1914-1916, 1918 рр. В.М. Щербаківським, за участю В.О. Городцова, Є.А. Чикаленка. У 1935 р. масштабні роботи у Гінцях провів І.Ф. Левицький, залучивши до них О.Я. Брюсова, М.Є .Фосс, а в 1977-1980, 1985 рр. їх продовжив московський палеолітознавець В.Я. Сергін.
З 1993 р. постійні роботи на стоянці ведуться у контексті виконання міжнародного проекту НАН України та Центру Національних наукових досліджень Франції під керівництвом київської археологині Л.А. Яковлевої і французького дослідника Ф. Джинджана, за участю Е. Дескло, В. Дюжардена та ін.
Стоянка розташована на мисоподібному підвищенні, перерізаному кількома розгалуженнями стародавнього яру, схилу другої надзаплавної тераси р.Удай — правої притоки р.Сула.
Основний горизонт культурного шару розповсюджений на всій дослідженій площі пам’ятки, що орієнтовно становить трохи більше 4 000 кв. м.
Тут розміщувалося кілька житлово-господарських комплексів. Залишки одного з них складалися із житла, господарських ям, вогнищ. Житло мало округлу в плані форму, зовнішній діаметр його становив близько 5,7 м, внутрішній — до 3,5 м. По зовнішньому контуру було розташовано 28 черепів мамонта, у більшості випадків вритих носовими частинами вниз. Внутрішній простір залишків житла був заповнений бивнями, рідше — лопатками і тазовими кістками мамонтів, що обвалилися зі стін та покрівлі житла. Посередині, напевне, було наземне вогнище. На підлозі виявлені чотири ямки. Житло оточували сім великих господарських ям.
Другий житлово-господарський комплекс, ймовірно, знаходився безпосередньо на південь від зазначеного, де Р.І. Гельвіг відкопав 30-40 черепів мамонта, значну кількість інших кісток та масу інших культурних залишків.
У результаті досліджень Л.А. Яковлєвої, що підтверджено трьома визначеннями в лабораторії Оксфорда (за методикою AMS), встановлений вік культурних нашарувань, який датується близько 14500 р. до н.е. Навколо першого із досліджених житлово-господарських комплексів знаходилися не тільки ями-сховища, а й видовжена на схід зона решток діяльності пізньопалеолітичних людей за межами житла, на відкритому просторі. Вона являла собою значну концентрацію кісткового попелу та перепалених фрагментів кісток, крем’яних виробів — відходів від виробництва і поламаних знарядь. Мисливське населення Гінців прибувало на стоянку, можливо, з певними запасами кременю, переважно у вигляді вже виготовлених нуклеусів та деяких типів знарядь.
Особливо яскраві знахідки В.М.Щербаківського з Гінцівської стоянки. Це молот із рогу північного оленя; так званий “жезл начальника”, жіноча шпилька з кістки, а також уламок ікла молодого мамонта, прикрашений нарізками зі своєрідною графічною фіксацією певного проміжку часу, в якому дослідники вбачають місячно-календарне зображення на зразок запису одного із перших календарів. Перші два предмети експонуються у Полтавському краєзнавчому музеї, останній — втрачений.
Гінцівська стоянка була відкрита першою з палеолітичних пам’яток Східної Європи та України зокрема. За збігом обставин, вона лише випадково не стала першою з виявлених у колишній царській Росії пізньопалеолітичних стоянок через запізнене повідомлення про знахідку Г.С. Кир’якова.
XV – XІV тисячоліття до нашої ери.
Знаходиться в селі Гінці Духівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, в західній частині села, на межі з с.Духове, праворуч (за 0,3 км на південь) від автодороги, що веде до центру села.
Відкрита в 1873 р. Ф.І. Камінським, який провів невеликі розкопки, в кінці ХІХ ст. оголення оглянуті Г.С. Кир’яковим, В.І. Вернадським
У 1904-1906 рр. досить значні площі пам’ятки були розкриті експедицією на чолі Р.І. Гельвігом. Пізніше перший житлово-господарський комплекс стоянки досліджувався у 1914-1916, 1918 рр. В.М. Щербаківським, за участю В.О. Городцова, Є.А. Чикаленка. У 1935 р. масштабні роботи у Гінцях провів І.Ф. Левицький, залучивши до них О.Я. Брюсова, М.Є .Фосс, а в 1977-1980, 1985 рр. їх продовжив московський палеолітознавець В.Я. Сергін.
З 1993 р. постійні роботи на стоянці ведуться у контексті виконання міжнародного проекту НАН України та Центру Національних наукових досліджень Франції під керівництвом київської археологині Л.А. Яковлевої і французького дослідника Ф. Джинджана, за участю Е. Дескло, В. Дюжардена та ін.
Стоянка розташована на мисоподібному підвищенні, перерізаному кількома розгалуженнями стародавнього яру, схилу другої надзаплавної тераси р.Удай — правої притоки р.Сула.
Основний горизонт культурного шару розповсюджений на всій дослідженій площі пам’ятки, що орієнтовно становить трохи більше 4 000 кв. м.
Тут розміщувалося кілька житлово-господарських комплексів. Залишки одного з них складалися із житла, господарських ям, вогнищ. Житло мало округлу в плані форму, зовнішній діаметр його становив близько 5,7 м, внутрішній — до 3,5 м. По зовнішньому контуру було розташовано 28 черепів мамонта, у більшості випадків вритих носовими частинами вниз. Внутрішній простір залишків житла був заповнений бивнями, рідше — лопатками і тазовими кістками мамонтів, що обвалилися зі стін та покрівлі житла. Посередині, напевне, було наземне вогнище. На підлозі виявлені чотири ямки. Житло оточували сім великих господарських ям.
Другий житлово-господарський комплекс, ймовірно, знаходився безпосередньо на південь від зазначеного, де Р.І. Гельвіг відкопав 30-40 черепів мамонта, значну кількість інших кісток та масу інших культурних залишків.
У результаті досліджень Л.А. Яковлєвої, що підтверджено трьома визначеннями в лабораторії Оксфорда (за методикою AMS), встановлений вік культурних нашарувань, який датується близько 14500 р. до н.е. Навколо першого із досліджених житлово-господарських комплексів знаходилися не тільки ями-сховища, а й видовжена на схід зона решток діяльності пізньопалеолітичних людей за межами житла, на відкритому просторі. Вона являла собою значну концентрацію кісткового попелу та перепалених фрагментів кісток, крем’яних виробів — відходів від виробництва і поламаних знарядь. Мисливське населення Гінців прибувало на стоянку, можливо, з певними запасами кременю, переважно у вигляді вже виготовлених нуклеусів та деяких типів знарядь.
Особливо яскраві знахідки В.М.Щербаківського з Гінцівської стоянки. Це молот із рогу північного оленя; так званий “жезл начальника”, жіноча шпилька з кістки, а також уламок ікла молодого мамонта, прикрашений нарізками зі своєрідною графічною фіксацією певного проміжку часу, в якому дослідники вбачають місячно-календарне зображення на зразок запису одного із перших календарів. Перші два предмети експонуються у Полтавському краєзнавчому музеї, останній — втрачений.
Гінцівська стоянка була відкрита першою з палеолітичних пам’яток Східної Європи та України зокрема. За збігом обставин, вона лише випадково не стала першою з виявлених у колишній царській Росії пізньопалеолітичних стоянок через запізнене повідомлення про знахідку Г.С. Кир’якова.
XV – XІV тисячоліття до нашої ери.
Read moreПам’ятка археології національного значення.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928.
охоронний номер 160023-Н.
Пам’ятка археології національного значення.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928.
охоронний номер 160023-Н.
Супруненко О.Б. Перша колекція з Гінцівської стоянки // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1995. — Ч. 3 — С.183-190.
paz-3-1955_ginczivska-stoyanka-supruenko_w.pdfСупруненко О.Б. Перша колекція з Гінцівської стоянки // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1995. — Ч. 3 — С.183-190.
paz-3-1955_ginczivska-stoyanka-supruenko_w.pdfЯковлєва Л.А. Основні етапи досліджень поселень з житлами та іншими конструкціями з кісток мамонта (До 130-річчя розкопок Гінців) // Кам’яна доба України: Збірка наукових статей. — Вип. 4. — Київ: Шлях, 2003. — С. 18-42.
yakovleva_evolyuczyya-zhytla.pdfЯковлєва Л.А. Основні етапи досліджень поселень з житлами та іншими конструкціями з кісток мамонта (До 130-річчя розкопок Гінців) // Кам’яна доба України: Збірка наукових статей. — Вип. 4. — Київ: Шлях, 2003. — С. 18-42.
yakovleva_evolyuczyya-zhytla.pdfГавриленко І.М. Вадим Щербаківський та дослідження Гінцівської пізньопалеолітичної стоянки // Кам’яна доба України: Збірка наукових статей. — Вип. 4. — Київ: Шлях, 2003. — С. 53-81.
gavrylenko_shherbakyvskyj_gynczy.pdfГавриленко І.М. Вадим Щербаківський та дослідження Гінцівської пізньопалеолітичної стоянки // Кам’яна доба України: Збірка наукових статей. — Вип. 4. — Київ: Шлях, 2003. — С. 53-81.
gavrylenko_shherbakyvskyj_gynczy.pdfГінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Загальний вигляд. Фото 1969 р.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Процес археологічних досліджень господарської ями-сховища першого житлово-господарського комплексу. Фото 1997 р. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Знахідки із заповнення господарської ями-сховища першого житлово-господарського комплексу. Фото 1997 р. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Розріз. Фото 2005 р. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Розріз. 2007. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Археологічні дослідження частини стоянки. Фото 1997. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Споруди із кісток мамонта № 4, № 5. Фото 2013. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Процес археологічних досліджень споруди із кісток мамонта № 3. Фото 2009. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Кістки мамонта залишки першого гінцівського житла. Консервація Щербаківського В.М. (1915 р.), за розкопками Сергіна В.Я., 1980 р
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Споруда із кісток мамонта № 4. Фото 2011-2012 рр. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінцівська палеолітична стоянка. Знарядя та вироби з кістки. Схематичний план розкопу Щербаківського В.М., 1916 р.Уламок бивня мамонта з нарізками календарного характеру.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Ангар над ділянкою де проводяться археологічні дослідження. Фото 2020 р.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка з висоти пташиного польоту. Фото 2020 р.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Вигляд з півдня. Фото 2020 р.
Гінцівська палеолітична стоянка. План розташування пам’ятки (на основі зйомки квадрокоптеру).
Гінцівська палеолітична стоянка. Вигляд із заходу. Фото 2020 р.
Гінцівська палеолітична стоянка. Плани розміщення досліджених ділянок стоянки 1873-2014 рр за Л.Яковлєвої.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Споруда із кісток мамонта № 5. Фото 2013. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Процес археологічних досліджень споруди із кісток мамонта № 3. Фото 2014 р. Розкопки Л.Яковлєвої та Ф.Джинджана.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Розкопки І.Ф.Левицького 1935р. (Горизонти К та L).
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Розкопки І.Ф.Левицького 1935р. Нижній шар (Горизонт L).
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Залишки житла із кісток мамонта №1. Розкопки В.М.Щербаківського 1914‐1915 рр. Розкопки В.Я.Сергіна 1977 ‐1978рр.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Нижній культурний шар. Робоча ділянка просто неба. Розкопки Л.Яковлєвої. 2002.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. День відкритих дверей 2017 р.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Мале житло №2. нижній шар. Розкопки Л.Яковлєвої. 1998р.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Східний яр. нижній шар. Розкопки Л.Яковлєвої. 2003 ‐2006 рр.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Центральна частина Гінцівської стоянки з рештками споруд із кісток мамонта, нижній шар. Розкопки Л.Яковлєвої. 2000 ‐2019 рр.
Гінці, с. Гінцівська пізньопалеолітична стоянка. Споруди із кісток мамонта № 4, № 5, № 6. Розкопки Л.Яковлєвої. 2011 ‐2019 рр.