Знаходиться на південно-східній околиці села Глинське Малобудищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, в урочищах Городище, Кріпость (Цвинтар), Панський Ярок (Мале Городище), Тарасівка.
Відоме ще з кінця ХІХ ст. Обстежувалося В.Г. Ляскоронським (поч. ХХ ст.), М.Д. Ренським (поч. 1920-х рр.), І.І. Ляпушкіним (сер. ХХ ст.), М.П. Кучерою та О.Б. Сухобоковим (1971 р.), І.М. Гавриленком, О.М. Ткаченком (1993 р.).
Дослідження були проведені експедицією ЦОДПА (кер. О.Б. Супруненко) на двох городищах, посаді та курганному могильнику (1997-1999 р.) та Ю.О. Пуголовком останніми роками.
Глинський археологічний комплекс роменсько-давньоруського часу займає мисоподібні останці правого корінного берега р.Ворскла складається з великого та малого городищ, решток острога – укріпленого посаду, а також залишок навколишнього селища-посаду, розташованих біля підніжжя городищ та курганного могильника. Площа всього комплексу складає більше 16 га
Площа майданчика великого городища в ур.Городище округлої в плані форми складає 0,42 га (60х70 м); малого в ур.Панський Ярок  — 0,25 га (45х50 м). Майданчики городищ по краю останців оточені рештками оплилих валів висотою до 0,8 м і шириною в основі 6,0-8,5 м. Із заходу городища захищені потужними козирками валу висотою 5-7 м при ширині в основі 8-9 м. Збереглися рештки в’їздів, основи конструкцій підвісних містків, сліди ескарпування схилів та оплилі рови біля підніжжя останців. На майданчиках обох городищ, у північно-східних частинах, знаходяться  заплилі ями від колодязів діаметром 8-12 м, глибиною до 2 м.
На великому городищі, у південній частині, здійснений розріз валу, що виявила залишки первинної лінії укріплень роменської культури у вигляді частоколу по краю майданчика, а також перекриваючий її потрійний ряд давньоруських клітей (розміри 2,1х2,0 м), забутованих культурним шаром з матеріалами пізньороменського часу, ХІ та, у верхній частині, ХІІ-ХІІІ ст. У заповненні однієї з клітей трапилася унікальна знахідка — уламок керамічної полив’яної  писанки.
Встановлена потужність культурних нашарувань острога в ур.Кріпость (Цвинтар), яка досягає 1,30-2,45 м. Досліджені частина напівземлянкового житла роменської культури Х ст., рештки іншої житлової споруди VIII-IX ст. На малому городищі в ур.Панський Ярок розкопане напівземлянкове житло роменської культури кінця Х – початку ХІ ст.  розміром 4,40х4,50 м, з добре збереженою конусоподібною піччю, напівовальної в плані форми у північному кутку, залишками дерев’яних конструкцій та сходинок на вході, розвалами трьох ліпних горщиків. Найцікавішими знахідками з цього комплексу є набір зразків мініатюрної керамічної зоо- та орнітоморфної пластики, що походили з пічного кутка, — фігурки собак, бика, козулі, голівка птаха тощо, в цілому подібні до статуеток з Опішні та Полтави.
Останніми археологічними роботами Ю.О. Пуголовка на посаді великого городища в ур. Леваднюкова Гора було досліджено ділянку з матеріалами давньоруського часу, та було виявлено ряд об’єктів з матеріалами післямонгольської доби.
За 0,4-0,6 км на північний захід від двох городищ, на краю плато мису  четвертої тераси, в урочищах Гуренівщина і Шираєве, та на мисоподібних виступах третьої тераси, розчленованих ярами, на площі близько 12 га розміщений курганний некрополь роменсько-давньоруського комплексу. Він складається з понад трьохсот курганів висотою 0,1-1,8 м і діаметром 1,5-12 м. Частина з них пограбована чи знищена ярами і зсувами. Досліджено шість насипів з похованнями початку ХІ-ХІІ ст., серед яких вирізняється поховання молодої жінки у кургані № 2/1998 р. Серед поховального інвентаря — набір з дротяних срібних скроневих кілець, срібний “вусатий” перстень, золотоскляне та сердолікове намисто, підвіска, часина розвалу ліпного горщика із гусеничною орнаментацією, ніж. Поховання датується першою половиною ХІ ст.
Глинський археологічний комплекс є однією із найяскравіших пам’яток літописних сіверян на теренах Полтавщини.
ІХ-ХІ, ХІ-ХІV, XVІI-XVIII ст., роменська культура, доба Київської Русі, післямонгольський час.