Знаходиться в с. Лукім´я Лукімської с.р. Оржицького р-ну, в східній частині села, на мису та плато корінної тераси правого берега р. Сула, лівобічної притоки Дніпра.

Описане Лукімське городище в «Географічному описі Києва та Київського намісництва 1775-1786 рр.» та Т. Г. Шевченком. Обстежено В.Г. Ляскоронським (1892 р.), Ф.Б. Копиловим (1945 р.), І.І. Ляпушкіним (1947 р.), М.П. Кучерою (1979 р.), Ю.Ю. Моргуновим (1980 р.), В.В. Шерстюком (2014 р.).

Археологічний комплекс складається з решток дитинця, укріпленого посаду, селища та курганного могильника. Укріплена частина Лукімського городища складалася з великого та малого укріплення.

Велике укріплення розміщене на мису, і має площу бл. 2,99 га. Сліди фортифікації відносно добре збереглися лише з південного боку Вал у південній частині дитинця зберігся на висоту до 1,10 м на доволі невеликій протяжності, далі на південь – рів, глибиною – 2,50 м Зі східного боку дитинця простежені невеликі збережені ділянки змієвих валів незначної висоти. На схід від в’їзду знаходився глибокий та стрімкий яр, що відділяв укріплений посад від дитинця, по ньому наразі проходить ґрунтовий узвіз, який існував ще напр. ХІХ ст. У його верхів’ї раніше був виявлений провал підземного ходу.

Площа малого внутрішнього укріплення – бл. 1/3 загального масиву (приблизно 0,75 га) ― можливо рештки укріплень дитинця давньоруської доби, а весь комплекс городища кiнця ХІ – середини ХІІІ ст. обмежувався укріпленнями, що у козацький час стали замком сотенного містечка.

Укріплений посад мав площу бл. 5,15 га. На території посаду, ближче до колишніх Замкових воріт простежено рештки ще одного валу. Його сучасна збережена висота незначна, до 0,30 м, ширина 7-15 м.

Селище займало площу бл. 2,3 га.

Пункт Лукім’я І – комплексний відомий археологічний об’єкт у складі поселення доби неоліту-бронзи, городища та селища давньоруського літописного міста Лукомль, козацького сотенного містечка Лукім’я, одне з найбільших літописних градів давньоруського Посулля.

Доба неоліту, поселення доби бронзи, слов’янський та давньоруський час, ІХ-ХІІІ ст., доба козаччини, ХVІІ-ХVІІІ ст.