Селище розташоване на сучасній західній околиці Олефірщина Диканської ТГ Полтавського району, переважно за межами населених пунктів, частково ― в межах с. Олефірщина, на плато корінної тераси правого берега р. Ворскла лівобережного басейну р. Дніпро, з півночі та північного заходу примикає синхронний курганний могильник (східна його ділянка).

Воно розташоване на рівнинній ділянці правого берега. Східна периферія селища розташована на присадибних ділянках західної околиці села.

Виявлене Г.Т. Ковпаненко (1953 р.), Обстежене П.Я. Гавришем (1986 р.), І.М. Кулатовою, О.Б. Супруненком (1988 р.), О.Б. Супруненком, В.В. Шерстюком (2004 р.), В.В. Шерстюком (2014 р.). Невеликі розкопки проведені у 1953 р. Г.Т. Ковпаненко (64 кв. м.).

Культурні рештки, що позначають межі селища, виявлені здебільшого на території та в найближчій окрузі від попелищ. У міжпопелищному просторі знахідки також доволі численні, хоча і розпорошені. Селище займає помірно рівнинну ділянку підвищення плато. У північній його частині пролягає дорога-автопід’їзд з твердим покриттям від шосе до с. Олефірщина, що відокремлює попелище № 1 від основного масиву пам’ятки. Східна периферія селища розташована на присадибних ділянках західної околиці села. На північ та північний захід від цієї пам’ятки знаходиться синхронний курганний могильник І (східна його ділянка).

Помітні 8 попелищ, перші сім з яких розташовані компактним скупченням, достатньо щільним, а № 8 ― досить відособлено на південь – південний схід. Висота окремих попелищ становить до 0,50-0,60 м, вони мають загалом доволі типові округлі чи підовальні абриси. Їх розміри варіюються від 18х26 м до 33х51 м. Більші попелища тяжіють до північної ділянки селища.

VIІ-IV ст. до н.е., скіфський час.