м. Полтава, Полтавська міська рада, Київський район, поблизу с-ща Дальні Яківці, на території 2-го табору російської армії, спорудженого напередодні Полтавської битви у червні 1709 р., за 0,53 км на південний захід від кладовища с. Патлаївка Сем’янівської сільської ради Полтавського району, 0,9 км на північний схід від Яківчанського шляхопроводу через залізницю «Київ – Харків», за 0,42 км на північний схід від пам’ятного знаку на місці командного пункту Петра І під час Полтавської битви 1709 р.

Територія групи курганів, у складі меж 2-го укріпленого табору російської армії 1709 р., згідно із Історико-архітектурним опорним планом і спеціальною науково-проектною документацією для визначення історичних ареалів та меж і режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування м. Полтава,  затвердженими  рішенням позачергової 37-ї сесії шостого скликання Полтавської  міської ради від 27.12.2013 р., входить до третього історичного ареалу міста, що охоплює територію Державного історико-культурного заповідника «Поле  Полтавської битви» та групову охоронну зону заповідника і психіатричної колонії.

Виявлено Супруненком О.Б. (1989 р.), обстежувалися Супруненком О.Б. та Пуголовком Ю.О. ( 2003 р.). У 2013 році, в рамках інвентаризації пам’яток археології з метою постановки на облік до Державного реєстру нерухомих Пам’яток України оглядались Мироненком К.М., Супруненком О.Б., і ними ж у 2016 р.

Група курганів знаходиться на високому корінному березі р. Ворскли і займає підвищення плато заввишки понад 70 м над рівнем заплави за 0,1–0,3 км на захід від схилу крутого берега, поряд із зоною залягання культурних нашарувань селища скіфського часу Патлаївка ІІІ та новим Яківчанським кладовищем.

Кургани вишикувані видовженим ланцюжком за віссю з північного заходу на південний схід. Група розміщується між двома селищами скіфського часу – поселеннями Патлаївка ІІ і ІІІ.

Група курганів складається з 5-ти насипів та двох курганоподібних підвищень (напевне, розораних курганів), висота яких коливається від 0,2 до 0,5 м при діаметрах 12–18 м, займаючи незначне підвищення плато високого берега з абсолютною висотою 156,8 м за Балтійською системою вимірів. Видовжена ланцюжком у вказаному  вище  напрямку  на  відстань 0,2 км.  Кургани займають площу близько 0,12 га.

П’ять насипів (кургани  №№ 1–5) згруповані навколо найвищого і більшого, що  знаходиться у лісосмузі, східну полу якого перетинає стара ґрунтова дорога до с. Патлаївки.

Два інші курганоподібні насипи (№№ 6–7) розташовані за 0,1 км  на південний схід,  ближче до селища скіфського часу – Патлаївка ІІІ.

На насипах №№ 1 і 3 виявлені дрібні уламки ліпного посуду скіфського часу (горщики, миска), біля піл насипу № 5 знайдені фрагменти оранжевоглиняної амфори.

Кургани мають меморіальне значення як археологічні пам’ятки, використані в ході спорудження у червні 1709 р. історико-археологічної  пам’ятки військового  мистецтва – Другого  табору  російської армії часу Полтавської битви.

Ранній залізний вік, скіфський час, VII — IV ст. до н. е.