Полтава, м., Полтавська міська рада, Шевченківський район, Полтавська область, за 0,08 км на північний захід від електричної підстанції «Шпортівка», та 0,06 км на захід від Підпорядкованої державної пожежної частини №3 по вул. Чураївни, 2, поряд з садибою по вул. Південна, 6.

Виявлено у 2003 році Супруненком О. Б., Пуголовком Ю. О.

У 2013 році, в рамках інвентаризації пам’яток археології з метою постановки на облік до Державного реєстру нерухомих Пам’яток України оглядались Мироненком К.М., Супруненком О.Б.

Група курганів розташована на мису-відрозі правого корінного берега р. Ворскли – південно-східному краю Інституської гори. Трикутний в плані мис, з південного заходу обмежений долиною Чорного (Кобищанського) струмка та вул. Південною, що пролягає під схилом. Кургани знаходяться на  краю мису, зі всіх боків оточеному лісопарковими насадженнями.

Група у складі трьох насипів висотою 0,35 – 1,60 м і діаметром 9 – 18 м займає південно-східну частину відрогу Інститутської гори і здіймається над рівнем заплави на 30 м. Вона компактно групується навколо найвищого кургану з абсолютною висотою понад 116,5 м, займаючи площу близько 0,045 га.

Центральним у групі є задернований курган зі сплощеною вершиною висотою 1,6 м  та  діаметром 18 м (№ 1). Форма насипу овальна в плані, у перетині – сегментоподібна. На північно-східній полі наявний сліди паркану, що обмежує городи на подвір’ї сусідньої садиби.

З південного сходу та північного заходу від нього розташовані ще два насипи невеликих задернованих курганів, що зберегли свої обриси. Їх висота – 0,80 та 0,35 м,  діаметр 9 та 13 м (№№ 2-3).

Донедавна поверхні курганів використовувалися як присадибні городи.

З  північного заходу від насипу № 1 помітна виямка завглибшки понад 1,5 м  оплилого кар’єру цегельного заводу кн. Кочубеїв кін. ХVІІІ ст.

Бронзовий – ранній залізний віки, ІІ – І тис. до н. е.