Знаходиться в межах с. Стасі Стасівської с.р. Диканського р-ну, у північно-східній частині та на околиці села, в ур. Вергузівка (Вали).

Стасівське городище вперше було описано В.Г. Ляскоронським, поч. ХХ ст., обстежувалося І.І. Ляпушкіним, 1940 р., Г.Т. Ковпаненко, 1953 р., О. Б. Супруненком, І.М. Кулатовою, А.В. Гейком, 1999 р., О.Б. Супруненком та В.В. Шерстюком, 2004, 2010, 2012 рр.

Комплекс «Стасівське городище» складається ― з городища, передгороддя, чотирьох селищ.

Городище знаходиться на північно-східній околиці села, в ур. Вергузівка (Вали) (північно-західній частині археологічного комплексу) і займає основу видовженого мису високого правого берега річки Ворскли. На сьогодні найкраще збереглися північно-східна ділянка укріплень. Вали городища мають висоту 3,20 – 4,30 м, а рів має ширину 6,50 – 9,0 м, інколи до 12 м. Ближче до південно-західної частини городища розташований в’їзд.

Площа, зайнята городищем, становить 33,40 га.

Передгороддя примикає до укріплення із південного сходу раніше воно також було укріплене, по що свідчать рештки валу на сьогодні висота складає 0,30-0,60 м, ширина 1,50 – 2,0 м.

Селища знаходяться на схід від майданчика городища, займаючи мисовидний відріг із пониженням і крутими схилами. Майже вся територія селищ розорюється, задернованими залишаються лише краї схилів та ділянка всередині обвалування. Площа, зайнята цим поселенням, становить 11,25 га.

За козацької епохи (ХVІІІ ст.) на території селищ, існували садиби хутора біля маєтку представників козацької старшини – полтавських полковників Г.С. Герцика і В.В. Кочубея, цікавим фактом є збереження фундаментів кам’яниці (мурованої житлової будівлі).

Знахідки зі «Стасівського городища» репрезентовані в основному чисельними знахідками скіфської доби (VІІ-ІV ст. до н.е.). Серед окремих знахідок слід відмітити кинджал з антеноподібним верхом (VІ ст. до н.е.), що походить із округи городища. Окремі знахідки представляю і інші археологічні культури черняхівську культуру (ІV – поч. V ст. н.е.), епоху козацтва та нового часу (ХVІІІ – поч. ХХ ст.).

Стасівське городище є південною найвідомішою на сьогодні пам’яткою поширення оборонного будівництва місцевого лісостепового населення у басейні Ворскли скіфського часу доби раннього залізного віку. А залишки розташування маєтку і решток кам’яниці досить рідкісний факт збереження конкретної локалізованої території з місцем проживання відомої історичної особи.