Розташована с. Лелюхівка Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області, на південно-східній околиці села.

Вказана група відома з актових джерел ХVІІ ст., анкетувань кінця ХІХ ст., обстежувалося О.Б. Супруненком (1984 р.), В.О. Мокляком (1992 р.). Один був курган досліджений у 1995 р. О.Б. Супруненком.

Група розташована на відрозі корінного високого правого берега р. Ворскли.

У паспорті зазначено, що група складається 8 курганів та одного майдану. На сьогодні уточнено їх кількість і складає 19-ти насипів та одного майдану. Частина курганів зруйнована господарською діяльністю, так як примикає безпосередньо східної околиці селища Нові Санжари.

Один із найбільших курганів був досліджений в 1995 році. На рівні стародавньої поверхні виявлено залишки грандіозної дерев’яної конструкції та поховальну яму великих розмірів, що була пограбована ще в стародавні часи. За окремими знахідками ми можемо датувати V – IV ст. до н.е.

Можливо інший курган, що носить сліди розкопок був досліджений 1923 р. М.Я. Рудинським. У похованні виявлено поясний набір та прикраси вуздечки: двох срібних, двох мідних, двох залізних пряжок, бронзового наконечника ременя та ремінного кільця із заклепкою, семи круглих опуклих золотих, срібних і бронзових ґудзиків, підвіски-лунниці, залізних вудил, наконечника дротика та трьох «жетонів» із темно-зеленого скла.

Вказане поховання належить до сарматських старожитностей другої половини ІІІ ст. н.е. і зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського.

ІІ-І тис. до н.е., доба бронзового віку, скіфський час, пізнє українське середньовіччя.